Найбільш поширеним шляхом зараження ВІЛ у дітей є материнський, тобто передача ВІЛ від інфікованої жінки до дитини. Вважається, що 90% інфікованих дітей заразилися таким шляхом. Зараження відбувається переважно під час пологів, рідше при грудному вигодовуванні і виключно у внутрішньоутробному періоді (під час вагітності). Ризик інфікування матері ВІЛ при природному перебігу (без АРВ-терапії) становить 15–30%. При грудному вигодовуванні більше 6 місяців або при змішаному вигодовуванні він збільшується приблизно до 50%. Молоді люди та діти старшого віку можуть заразитися так само, як і дорослі (приблизно 10% випадків).
Вашу дитину можна захистити від інфекції
ВІЛ-інфекції у новонароджених можна майже на 100% уникнути, використовуючи повну «вертикальну профілактику інфекцій». Найважливішим фактором ризику інфікування матері є високе вірусне навантаження ВІЛ у жінки.
Тому профілактика в першу чергу передбачає ефективне лікування вагітної. Наступний етап – правильно проведені пологи. Лікар вибирає шлях розродження в залежності від вірусного навантаження матері. Якщо досягнуто терапевтичного успіху, тобто вірус не виявлено, пологи можуть відбутися природним шляхом. Якщо вірусне навантаження все ще визначається, профілактика включає планове/планове кесарів розтин (бажано незабаром після 38-го тижня вагітності).
У перші хвилини після народження необхідно відмити новонародженого від внутрішньоутробної рідини і аспірувати рідини з верхніх дихальних шляхів.
Незалежно від вірусного навантаження матері годування груддю не рекомендується. Зараз проводяться дослідження з цього приводу, і найближчим часом ці рекомендації можуть бути змінені.
З перших годин після народження малюк повинен отримувати антиретровірусні препарати (профілактика зазвичай триває 4 тижні).
Новонародженого від ВІЛ-позитивної матері необхідно, як і інших новонароджених, щепити проти гепатиту В. Проте щеплення від туберкульозу слід категорично відкласти до виключення ВІЛ у дитини. Причиною цього є той факт, що навіть ослаблені бактерії туберкульозу, присутні у вакцині, можуть викликати серйозне системне захворювання у ВІЛ-інфікованої дитини.
На даний момент неможливо виключити ВІЛ-інфекцію у дитини в перші дні її життя, якщо діти щеплені згідно з календарем щеплень.
Найчастіше інфекцію виключають після 3-місячного віку дитини. Потім щеплення доповнюється. Немовлятам з підтвердженою ВІЛ-інфекцією ні в якому разі не можна робити щеплення проти туберкульозу.
Тест під час вагітності
Але для того, щоб почати профілактику, необхідно знати про ВІЛ-інфекцію у матері. І тут ми повертаємося до вихідної точки, тобто до необхідності тестування вагітних.
У Польщі згідно з розпорядженням (Закон. вісник 2023 р., п. 1324) міністра охорони здоров’я вагітні жінки повинні проходити тестування на ВІЛ двічі: перший раз у першому триместрі (до 10-го тижня вагітності) та другий раз в третьому триместрі вагітності (33 -37 тижнів). Виявлення інфекції у вагітної дозволить розпочати АРВ-терапію. Таким чином ви захистите себе та мінімізуєте ризик передачі інфекції дитині.
Якщо жінка не робила тест під час вагітності, його слід зробити їй або новонародженому протягом 12-ї години життя дитини. Це дозволяє розпочати антиретровірусну профілактику вашої дитини. Це підвищує ймовірність того, що новонароджена дитина буде захищена від інфікування або дасть можливість ранньої діагностики ВІЛ і раннього початку лікування, що дає дитині шанс правильно розвиватися.
Виключення ВІЛ у дитини
Дитина народжується з антитілами матері. Тому, якщо жінка інфікована ВІЛ, антитіла будуть і в крові її дитини. З цієї причини не можна виключити ВІЛ-інфекцію у новонародженого або дитини віком до 18 місяців. (за даними інших дослідників до 24-місячного віку) стандартними методами неможливо. Тому у дітей двічі проводять генетичні дослідження (у Польщі зараз визначають вірусне навантаження на ВІЛ). Ці тести проводять дитині після того, як дитині виповниться 30 днів. Якщо існує високий ризик інфікування матері або годування груддю, необхідно провести додаткове генетичне обстеження. Після досягнення дитиною 18/24 міс також перевіряється, чи були еліміновані материнські антитіла.
У дітей старшого віку (>18/24 місяців) можна проводити діагностику, яка використовується у дорослих.
Підтвердження ВІЛ-інфекції у дитини є показанням до якнайшвидшого початку антиретровірусної терапії. Це підвищує шанси дитини на правильний розвиток (зріст, вага, психомоторний розвиток), сповільнює прогресування захворювання, подовжує час виживання без симптомів ВІЛ-інфекції, знижує ризик опортуністичних інфекцій і запобігає захопленню вірусом т. зв водосховища.